У 1927 році було відкрито початкову школу в селі Данило –Іванівка.

      Першою вчителькою була Ганна Йосипівна Шовкопляс, яку після закінчення Мелітопольського педучилища направили сюди на роботу. Старожили села з душевним теплом згадували свою першу вчительку, яка вдень навчала дітей, а ввечері – дорослих.

      Приміщення школи знаходилось на місці сучасного фельдшерсько-акушерського пункту. А вже 1935 року був перший випуск Данило-Іванівської семирічки, директором якої був Орестенко. На нинішньому місці до війни будували контору.

      У 1943 році було звільнено Радянською Армією місто Мелітополь і Мелітопольсь- кий район від   фашистських загарбників.

      У листопаді 1943 року рішенням Мелітопольського райвиконкому депутатів трудящих була відкрита Данило-Іванівська семирічна школа, яка розміщувалася у трьох селянських хатах: по одній класній кімнаті в кожній. Було організовано 1, 2, 3, 4 і 5 класи, у списках яких нараховувалось більше 120 учнів.

      У 1944 році рішенням загальних зборів колгоспників було передано школі напівзруйновану будівлю контори колгоспу «Перемога».

      Упродовж літа 1944 року силами громади колгоспу «Перемога», Данило-Іванівської с/р було відбудовано ще три класні кімнати. У школі працювало 6 вчителів, переважно із середньою освітою, тільки один учитель мав педагогічну освіту. Відтепер заняття йшли в 6 класних кімнатах.

      З 1 вересня 1944 р. було 6 класів і заняття проводились у одну зміну. Директором школи наказом зав. районо був призначений Бондаренко Петро Леонідович.

      У 1949 році була повністю відбудована будівля, яка була віддана школі, в якій нараховувалось уже 7 класних кімнат і 7 класів-комплектів. Вся школа розмістилася в одній шкільній будівлі, директором якої був Лашко Єлисей Омелянович. З 1957 по 1973 р. директором школи був Шматко Григорій Іванович.

      У 1960 році було побудоване нове друге приміщення для школи, де розмістились 2 класні кімнати. Також була перебудована одна селянська хата під навчальну майстерню.

Таким чином у школі стало 9 класних кімнат і майстерня. В одній із класних кімнат був обладнаний хіміко-біологічний кабінет.

      У 1960 році школа була реорганізована у восьмирічну школу, в якій працювало 12 учителів: 4 із них мали середню спеціальну педагогічну освіту, а 8 – вищу і незакінчену вищу освіту.

      Протягом всіх років з дня відкриття школи учительський колектив наполегливо працював над проблемою поєднання навчальної роботи з вихованням підростаючого покоління, проводили велику суспільно-корисну роботу: допомагали робітникам колгоспу доглядати за посівами, здійснювали шефство над колгоспною кролефермою, щорічно збирали і здавали по 18-20 тон металобрухту.

      Удосконалювалась гурткова робота в школі. Щорічно учасники художньої самодіяльності виступали з концертами в селах: Данило-Іванівка, Павлівка,Долинське, Нове,Кірпічне, Ромашки. Неодноразово за хорошу роботу гуртківці отримували подяки від населення і нагороджувались грамотами РКЛКСМУ, парткому.

      Постійно учительський колектив намагався забезпечити глибокими знаннями учнів, привити їм любов до Батьківщини, до праці.

      Здійснюючи поставлені завдання, школа досягла великих успіхів. Так з 1960 по 1967 роки учні школи мали повну 100% успішність. Майже всі випускники школи вступали до середніх учбових закладів і успішно їх закінчували, а випускники Жарков Віктор, Марущенко Валя, Горбань Галя і Горбань Ніна, Жидок Людмила, Ігнатьєв Іван, Московченко Ольга, Синявська Лариса та інші закінчили середню школу з золотими та срібними медалями, а подалі закінчили вузи з відзнаками.

      Школа була добре забезпечена наочностями і технічними засобами навчання. Учителі інтенсивно використовували ці матеріали для забезпечення міцних знань учнів.

Так, в ювілейному 1970 році, в школі працювало 9 вчителів з вищою освітою, тільки три вчителі мали середню педагогічну освіту. Один із учителів був нагороджений ювілейною медаллю, і  один мав звання «Відмінник народної освіти».

Навчальний рік школа закінчила з успішністю 98.2% і якістю знань 38.3%. Записано зі слів колишнього директора школи Шматка Григорія Івановича.

        З 1973 по 1975 р.р. директором був Акулов Віктор Пилипович, потім з 1975 по 1979 р. – Тимко Петро Іванович, з 1979 по 1982р. – Сердюк Михайло Михайлович, з 1982 по 1993р. – Дикун Людмила Миколаївна.

         1 вересня 1989р. рішенням виконкому районної ради Данило-Іванівська восьмирічна школа була реорганізована в середню за підтримки тодішнього голови колгоспу «Зоря» Пономарьова Володимира Васильовича.

         З 1993 року і по 2011 рік директором школи був Лук’яненко  Віктор Михайлович. У 2011-2012 навчальному році шкільний колектив очолювала Сафонова Олена Володимирівна.

         З червня 2012 року директором школи призначена Шляхтіна Людмила Василівна, яку у грудні 2015 року було обрано Депутатом Мелітопольської районної ради, та призначена на посаду заступника голови Мелітопольської районної ради.

        З грудня 2015 року виконуючим обов'язки директора школи призначено Мещерякову Тетяну Вікторівну.

        З серпня 2021 року рішенням Новенської сільської ради Данило-Іванівську ЗШ І-ІІІ ступенів було перейменовано в Данило-Іванівську гімназію Новенської сільської ради, директором гімназії призначено - Дмитрук Жанну Василівну

 Візитною карткою школи завжди була художня самодіяльність – вокальний, хоровий колективи. Ці ж традиції підтримуються і сьогоднішніми учнями та вчителями.